Незважаючи на те, що ми живемо в 21 столітті, випадки, коли у дітей, підлітків і навіть у дорослих виявляються воші, ще зустрічаються. І це приносить багато клопоту і занепокоєнь.

До цих пір відстає проблема при тому що є все для попередження вошивості – мило, гаряча вода, праски і.т.д.

Головні причини появи педикульозу:

• зниження уваги до особистої гігієни, чистоті тіла, одягу;
• порушення гігієнічних правил

Зараження часто відбувається в готелях, потягах, знімних квартирах через матраци та подушки (хто тільки на них не спав, а довідку про стан здоров'я у всіх користувачів ніхто не вимагає).

Воша дуже любить чисте волосся і тіло і не боїться води. Вона чудово плаває, тому заразитися педикульозом можна і в басейні, і в лазні, і в відкритому водоймищі. Воші не літають, не вміють стрибати, зате дуже швидко бігають. Досить миті, щоб воша швидко перебралася з «хворої голови на здорову».

Основне джерело зараження – хвора вошивістю людина. Зараження можливе при безпосередньому контакті з ним або ж непрямим шляхом – через речі і предмети, на які потрапили воші.

Вошивість – заразне паразитарне захворювання, викликане кровоссальнимикомахами – вошами. У світовій фауні відомо понад 150 видів вошей. 
На людині паразитують 3 види: платтяна, головна і лобкова.

Найбільша – платтяна, живе в складках білизни та одягу. Головний живе у волоссі на голові, але може переходити на волосся брів, бороди і вусів. Лобкова воша живе у волоссі лобка, статевих органів і нижньої частини живота, міцно прикріплюючись до основи волосся і шкірі. Частіше за інших зустрічається головна воша.

Воші – переносники висипного тифу, важкої хвороби, яка не завжди закінчується благополучно.

Головна ознака вошивості – сильний свербіж шкіри внаслідок укусів вошей, що провокує расчеси шкіри. При перших ознаках педикульозу негайно звертайтеся до медустанови.

Для профілактики педикульозу необхідне дотримання правил особистої гігієни та навчання цього дітей з раннього дитинства.

З раннього дитинства потрібно привчати дітей до того, що зубна щітка, рушник, білизна та інші особисті речі повинні бути у кожного свої. З часом все це увійде в звичку, яка позбавить від багатьох турбот і прикростей.

Один-два рази на тиждень потрібно ретельно оглядати волосся. Виявити педикульоз нескладно: на волоссі на скронях і потилиці міцно сидять білуваті кульки. Їх не сплутаєш з лупою. І якщо все це виявили, обов'язково попередьте тих, які були з вами у контакті. Адже так часто педикульоз починає «гуляти» по людям саме через те, що ми соромимося про це говорити. У ваших же інтересах цього не допустити.

Будь-яке захворювання, у тому числі і педикульоз, завжди справляє негативний вплив і на психіку. Немає ніякої трагедії, якщо раптом заразилися педикульозом. Це таке ж захворювання, як і будь-яке інше. Варто забути старі і не мають під собою грунту забобони, що воші – супутники бомжів, біженців та безпритульних. Дослідження доводять помилковість звичних уявлень. А ось вести боротьбу з цим лихом – обов'язок кожного з нас.

При виявленні зараження не потрібно застосовувати гас або дуст, особливо у дітей. Стригтися налисо теж немає необхідності. Потрібно придбати в аптеці протипедикульозних засоби і застосовувати суворо за інструкцією. Ці кошти знищують живих вошей, а гниди вичісують густим гребінцем, на який надіта ватка, змочена оцтом. Постільна білизна та одяг потрібно випрати і пропрасувати.
Автор статті: Лілія Шельміна.